Історія нашого краю сягає в сиву давнину. Ряд цікавих археологічних знахідок підтверджують, що на нашому межиріччі люди жили споконвічно. Вже в епоху кам’яного віку тут мешкали мисливці, які полювали на диких биків-турів та інших звірів. Про це свідчать знайдені на Кривоозерщині кам’яні сокири, молотки, інше примітивне знаряддя. З цих знахідок можна судити про те, що тут жили скіфи, як до нашої ери, так і на початку нашої ери.

У Київському музеї історії України зберігаються пам’ятки землеробської трипільської культури IV-III століття до нашої ери, знайдені на території Кривоозерщини. Пізніше на берегах річок знайдено інші скарби: бронзові знаряддя праці та жіночі прикраси, а також кам’яні форми для їх відливання. Знайдено скарб римських монет.

В „Хронологічному огляді історії Новоросійського краю в 1731-1829 роках”, виданому в 1836 році в Одесі, знаходимо згадку про заснування українцями, росіянами, молдованами, поляками ряду населених пунктів вздовж Бугу та Кодими і зокрема селища Кривого Озера. З різних джерел вдалося встановити, що Криве озеро народилося восени – у вересні 1762 року.

Виникло воно не випадково – адже саме тут схрещувалися важливі торгові чумацькі шляхи з Польщі в Крим, з Молдови й пониззя Дунаю – у Київ і Чигирин. Тому першими будівлями тут були корчма з постоялим двором. Вже в 1764 році селище налічувало 40 хат.

Існує кілька усних переказів-легенд про походження самої назви Криве Озеро. З них найбільш часто згадуваними є дві. Перша – селище назване так через звивисті криві берега озера, утвореного в давнину старорічищем Кодими. Друга версія теж маж підгрунття. Наш край не раз бував жорстоких битв. Настільки кривавих, що після однієї з них сніг, що почав танути, і вода в озерах стали червоними (кривавими) від крові. Відтоді це місце начебто одержало назву Криваве Озеро, з часом трансформувавшись у Криве Озеро. Обидві версії не суперечать одна одній, а лише підтверджують далеко непросту минувшину Кривоозерської землі.

Вигідне географічне положення Кривого Озера сприяло тому, що наприкінці ХVІІІ століття лівобережна його частина стала відомим торговим центром. Тут торгували зерном, овочами, промисловими товарами. Та чи не найбільш відомими були Кривоозерські ярмарки з продажу рогатої худоби і коней. На Кривоозерському ярмарку можна було за добру ціну продати худобу. Ось чому сюди вели свою живність селяни навіть з Лівобережної України, не говорячи вже про сусідні губернії і повіти. Про масштаби „обороту” худоби свідчать такі дані: на приватній скотобійні щодня збивалося до 400 голів великої рогатої худоби і до 1100 голів дрібної живності.

Кривоозерській район знаходиться у південно – західній частині Миколаївській області. Утворився в 1923 році. Площа 0,8 тис.км2. Кривоозерській район лежить на відрогах Подільської височини. Поверхня – підвищена хвиляста лесова рівнина, глибоко розчленована ярами та балками. Є виходи кристалічних порід. Абсолютні висоти 80 – 200 м. Корисні копалини : нікелеві руди, граніти, піски, глини. Район розташований у Дністровсько – Дніпровський лісостеповій фізико – географічній провінції. Річки – Південний Буг. На північній межі району) і його притока Кодима. Споруджено 42 ставки ( заг.площа водного дзеркала 417 га). Пересічна температура січня -4,90, липня + 21,20. Період з температурою понад +100 становить 174 дні. Опадів 450 мм на рік, більша частина їх випадає в теплий період. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи звичайні, по долинах річок – лучно - чорноземні ґрунти. Кривоозерській район належить до посушливої зони. Площа лісів 405 тис.га основні породи – дуб, біла акація).